нерухомо

НЕРУХО́МО.

Присл. до нерухо́мий 1.

Гнат лежав нерухомо, наче нічого не чув (М. Коцюбинський);

Каштан стояв нерухомо, ніби побоювався струснути з себе пухнасті сніжинки (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. нерухомо — нерухо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нерухомо — (перев. з сл. стати, стояти сидіти, зупинитися та ін.) як (мов, наче і т. ін.) укопаний (умурований, вритий); як (мов, наче і т. ін.) стовп (пень, скеля); як (мов і т. ін.) кам’яний [стовп]; як (мов, немов і т. ін.  Словник фразеологічних синонімів
3. нерухомо — Присл. до нерухомий I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерухомо — Нерухо́мо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нерухомо — НЕРУХО́МО. Присл. до нерухо́мий¹ 1 Гнат лежав нерухомо, наче нічого не чув (Коцюб., І, 1955, 39); Каштан стояв нерухомо, ніби побоювався струснути з себе пухнасті сніжинки (Хижняк, Тамара, 1959, 280).  Словник української мови в 11 томах
6. нерухомо — Нерухо́мо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.  Словник української мови Грінченка