нотаріус
НОТА́РІУС, а, ч.
Службова особа, яка очолює нотаріальну контору, керує її роботою та здійснює нотаріальні дії.
Нотаріуси покликані розв'язувати різні питання цивільних правовідносин шляхом учинення нотаріальних дій (з наук. літ.);
Грицай поїхав .. до нотаріуса; нотаріус засвідчив духовницю (І. Нечуй-Левицький);
Запорожець дізнався про те, що батьком Вітрової є ніжинський повітовий нотаріус (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)