обітний
ОБІ́ТНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до обіту; обіцяний.
Цезар богам італійським обіцяну почесть складає: Триста в великому місті присвячує храмів обітних (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)ОБІ́ТНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до обіту; обіцяний.
Цезар богам італійським обіцяну почесть складає: Триста в великому місті присвячує храмів обітних (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)