омліваючий

ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

Який зомліває.

Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. омліваючий — ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до омліва́ти. Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Кобр., Вибр., 1954, 197).  Словник української мови в 11 томах