омліваючий

ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до омліва́ти.

Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Кобр., Вибр., 1954, 197).

Значення в інших словниках

1. омліваючий — ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який зомліває. Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах