отроцтво
О́ТРОЦТВО, а, с., книжн.
Вік між дитинством і юністю.
За серце, з отроцтва огріване добром, Хоч і не раз, на жаль, повите у тумани, Подяку вам, брати, складаю вам обом (М. Рильський);
Протягом усього дитинства, отроцтва і юності відбувається формування психіки людини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)