перевага
ПЕРЕВА́ГА, и, ж.
1. над ким – чим і без прям. дод. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.
Волокно сорту “могилівський” має ряд переваг над волокном сорту “томський-ю” (з газ.);
Задоволений своєю мовою, він кинув на сина погляд, в якому світилося почуття батьківської переваги (А. Кримський);
О, вона добре знає, яка вона вродлива!.. Чому ж не використати цю перевагу, щоб влаштувати своє життя? (М. Руденко).
2. Більша, ніж у кого-небудь, кількість (війська, техніки і т. ін.); переважання в кількості.
Восени червоні війська Південного фронту вже мали значну перевагу проти врангелівців у піхоті (О. Гончар).
3. Виключне, особливе право на що-небудь; привілей.
Готель заселяли переважно військові. Їм надавалася й перевага (Яків Баш).
Віддава́ти / відда́ти перева́гу див. віддава́ти.
△ (1) Матеріа́льна (позиці́йна) перева́га – вигідніше розташування шахових фігур або більша їх кількість у одного з гравців у шахи.
Кожен шахіст повинен добре засвоїти, що матеріальна перевага далеко не завжди веде до перемоги (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)