перевага
ПЕРЕВА́ГА, и, ж.
1. над ким-чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.
Світова соціалістична система має великі переваги над світовою системою капіталізму (Ком. Укр., 10, 1967, 37);
// Обладання вищими достоїнствами у порівнянні з ким-, чим-небудь.
Задоволений своєю мовою, він кинув на сина погляд, в якому світилося почуття батьківської переваги (Крим., Вибр., 1965, 400);
О, вона добре знає, яка вона вродлива!.. Чому ж не використати цю перевагу, щоб влаштувати своє життя? (Руд., Вітер.., 1968, 58).
2. Більша, ніж у кого-небудь, кількість (війська, техніки і т. ін.); переважання в кількості.
Восени червоні війська Південного фронту вже мали значну перевагу проти врангелівців у піхоті (Гончар, II, 1959, 371).
∆ Матеріа́льна (позиці́йна) перева́га — вигідніше розташування шахових фігур або більша їх кількість у одного з гравців у шахи.
Кожен шахіст повинен добре засвоїти, що матеріальна перевага далеко не завжди веде до перемоги (Перша книга шахіста, 1952, 91).
3. Виключне, особливе право на що-небудь; привілей.
Пролетаріат і селянство стоять за революцію, за знищення не тільки поміщицької переваги, а й усього поміщицького землеволодіння (Ленін, 15, 1971, 186);
Готель заселяли переважно військові. Їм надавалася й перевага (Баш, На.. дорозі, 1967, 206).
Словник української мови (СУМ-11)