(наявність чогось більшою мірою, ніж у когось) зверхність, книжн. плюс, примат.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
перевага —
перева́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
перевага —
(у чому) вищість, першість, верх, зверхність, п. козир, плюс, жм. сила <н. не наша сила>, кн. переважання; (правова) привілей; мн. ПЕРЕВАГИ, вигоди; пор. ПРІОРИТЕТ.
Словник синонімів Караванського
перевага —
[пеиреивага] -гие, д. і м. -аз'і
Орфоепічний словник української мови
перевага —
-и, ж. 1》 над ким – чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. || Володіння вищими якостями порівняно з ким-, чим-небудь. 2》 Більша, ніж у кого-небудь, кількість (війська, техніки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перевага —
ПЕРЕВА́ГА, и, ж. 1. над ким – чим і без прям. дод. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. Волокно сорту “могилівський” має ряд переваг над волокном сорту “томський-ю” (з газ.
Словник української мови у 20 томах
перевага —
ПРА́ВО (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); ПРИВІЛЕ́Й, ПЕРЕВА́ГА, ПРЕРОГАТИ́ВА книжн. (особливе, переважне, виключне).
Словник синонімів української мови
перевага —
ПЕРЕВА́ГА, и, ж. 1. над ким-чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. Світова соціалістична система має великі переваги над світовою системою капіталізму (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах
перевага —
Перевага, -ги ж. 1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги. К. Іов. 37. 2) гуляти в переваги. Родъ игры: дѣти кладуть на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются. Канев. у. 3) на перевазі стати. Воспротивиться, мѣряться силами.
Словник української мови Грінченка