перевага

перева́га

-и, ж.

1》 над ким – чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось.

|| Володіння вищими якостями порівняно з ким-, чим-небудь.

2》 Більша, ніж у кого-небудь, кількість (війська, техніки і т. ін.); переважання в кількості.

3》 Виключне, особливе право на що-небудь; привілей.

Значення в інших словниках

1. перевага — (наявність чогось більшою мірою, ніж у когось) зверхність, книжн. плюс, примат.  Словник синонімів Полюги
2. перевага — перева́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. перевага — (у чому) вищість, першість, верх, зверхність, п. козир, плюс, жм. сила <н. не наша сила>, кн. переважання; (правова) привілей; мн. ПЕРЕВАГИ, вигоди; пор. ПРІОРИТЕТ.  Словник синонімів Караванського
4. перевага — [пеиреивага] -гие, д. і м. -аз'і  Орфоепічний словник української мови
5. перевага — ПЕРЕВА́ГА, и, ж. 1. над ким – чим і без прям. дод. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. Волокно сорту “могилівський” має ряд переваг над волокном сорту “томський-ю” (з газ.  Словник української мови у 20 томах
6. перевага — ПРА́ВО (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); ПРИВІЛЕ́Й, ПЕРЕВА́ГА, ПРЕРОГАТИ́ВА книжн. (особливе, переважне, виключне).  Словник синонімів української мови
7. перевага — Перева́га, -ги, -зі; -ва́ги, -ва́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. перевага — ПЕРЕВА́ГА, и, ж. 1. над ким-чим і без додатка. Якість, властивість, що вигідно відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. Світова соціалістична система має великі переваги над світовою системою капіталізму (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. перевага — Перевага, -ги ж. 1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги. К. Іов. 37. 2) гуляти в переваги. Родъ игры: дѣти кладуть на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются. Канев. у. 3) на перевазі стати. Воспротивиться, мѣряться силами.  Словник української мови Грінченка