переїзд
ПЕРЕЇ́ЗД, у, ч.
1. Дія за знач. переїжджа́ти, переїзди́ти, переї́хати 1–3, 5.
Я через тиф та через переїзди запустила переписку, розминулася з листами і от нічого не знаю, що діється в світі (Леся Українка);
При переїзді через якесь село, де він [Врангель] зробив коротку зупинку, щоб показати себе народові, його обступили греки-колоністи, засипали скаргами (О. Гончар).
2. у знач. присл. переї́здом, розм. По дорозі звідкись куди-небудь; зупинившись під час подорожі; проїздом.
Може, вам коли переїздом траплялось бувать у Пирятині? (Є. Гребінка);
За цей короткий час, як я бачив його переїздом у Львові, він значно змінився на гірше (М. Коцюбинський).
3. розм. Відрізок між двома пунктами путі, який проїжджають без зупинки, а також час, потрібний для подолання цього відрізку.
В Канеї ми були лиш кілька годин. А тепер великий переїзд в 48 годин морем (М. Коцюбинський).
ПЕРЕ́ЇЗД, у, ч.
Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший.
Низом попід скалою переїзд був вільний (І. Франко);
Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський);
// Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або ґрунтовою дорогою.
Мовчки перейшли [Калина з Оленкою] переїзд на колії й пішли повз нивки (П. Козланюк);
Полотно залізниць можна переїжджати тільки в місцях, спеціально пристосованих і обладнаних для цього, – через переїзди (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)