пияцтво
ПИЯ́ЦТВО, а, с.
Постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них; алкоголізм.
Як умер батько, зараз почав Микола пити .. І пішло пияцтво, ледарство (Б. Грінченко);
Рідний брат її .. захряс у пияцтві, мов у трясовині (І. Волошин);
Дід був ледачий, .. і багато лиха він вніс у нашу родину своїм ледарством і безглуздим пияцтвом (О. Довженко);
Пияцтво робить людський організм сприйнятливішим до захворювань, призводить його до передчасної старості (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)