повибиваний
ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до повибива́ти.
– А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Остап Вишня);
// у знач. прикм.
Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (С. Васильченко);
Винних немовби й не було, а приміщення волості стояло з повибиваними шибками (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)