Великий тлумачний словник сучасної мови

повибиваний

повиби́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повибивати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повибиваний — повиби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. повибиваний — ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повибива́ти. – А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Остап Вишня); // у знач. прикм. Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. повибиваний — ПОВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повибива́ти. — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! (Вишня, І, 1956, 379); // У знач. прикм. Під стріхою сумом чорніють повибивані вікна (Вас.  Словник української мови в 11 томах