позапираний

ПОЗАПИ́РАНИЙ¹, а, е, розм.

Дієпр. пас. до позапира́ти¹.

Ані звуку, ані голосу, ані сліду живої людини, тілько замкнені двері, позапирані і фіранками позаслонювані вікна манять до себе (І. Франко);

// позапи́рано, безос. пред.

[Павло:] Хіба не можна хапнуть [цукор] ? [Горпина:] Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано (М. Кропивницький);

– Нічого ані купити, ані тобі продати – хіба з-під поли, .. Все позамикано, позапирано (В. Еллан-Блакитний).

ПОЗАПИ́РАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до позапира́ти².

Позапирані сорочки.

Значення в інших словниках

1. позапираний — позапи́раний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. позапираний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до позапирати I. || позапирано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позапираний — ПОЗАПИ́РАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позапира́ти¹. Ані звуку, ані голосу, ані сліду живої людини, тілько замкнені двері, позапирані і фіранками позаслонювані вікна манять до себе (Фр., VII, 1951, 126); // позапи́рано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах