покуть
ПО́КУТЬ, я, ч.
Те саме, що по́куття.
Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (І. Нечуй-Левицький);
В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ПО́КУТЬ, я, ч.
Те саме, що по́куття.
Маруся сідає за столом на покуті, коло неї старша дружка (І. Нечуй-Левицький);
В поліській хаті Коласа книжки Лежать на покуті (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)