попит
ПО́ПИТ, у, ч.
Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару.
Попит на чисту нафту збільшувався раз у раз (І. Франко);
Завдяки неодноразовим зниженням цін збільшився попит населення на продовольчі, а також і на промислові товари (з газ.);
// Потреба в чому-небудь.
Тепер потрібні вищі темпи розвитку сільського господарства, щоб повністю задовольняти зростаючий попит трудящих на продукти харчування (з газ.).
Ма́ти (знахо́дити / знайти́) [вели́кий (значни́й)] по́пит див. ма́ти².
△ (1) Платоспромо́жний по́пит, екон. – попит на товари, послуги, розміри якого визначаються коштами, що є в покупця, споживача.
Словник української мови (СУМ-20)