притинати

ПРИТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., кого, що, рідко.

1. Прикріплювати, прив'язувати кого-, що-небудь до когось, чогось.

Притикали, Серп'ягу до сухого дуба (Сл. Б. Грінченка);

Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер).

2. Відтинаючи частину від чогось, трохи вкорочувати, зменшувати його.

◇ Підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла (кри́льця) див. підрі́зувати;

(1) Притя́ти язи́к (язика́) кому – примусити кого-небудь менше говорити.

Притяти трохи язик, бо він собі балу-балу (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. притинати — -аю, -аєш, недок., притяти, -тну, -тнеш, док., перех., рідко. 1》 Прикріплювати, прив'язувати кого-, що-небудь до когось, чогось. 2》 Відтинаючи частину від чогось, трохи вкорочувати, зменшувати його. Притяти язик кому — примусити кого-небудь менше говорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. притинати — ПРИТИНАТИ, аю, аєш, недок., ПРИТЯТИ, тну, тнеш, док., перех., рідко. 1. Прикріплювати, прив’язувати кого-, що-небудь до когось, чогось. Притипали Серп’ягу до сухого дуба (Словник Грінченка); Колоду він добре притнув до себе (Василь Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах
3. притинати — Притина́ти, -наю, -єш сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово.  Словник української мови Грінченка