притинати

притина́ти

-аю, -аєш, недок., притяти, -тну, -тнеш, док., перех., рідко.

1》 Прикріплювати, прив'язувати кого-, що-небудь до когось, чогось.

2》 Відтинаючи частину від чогось, трохи вкорочувати, зменшувати його.

Притяти язик кому — примусити кого-небудь менше говорити.

Значення в інших словниках

1. притинати — ПРИТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., кого, що, рідко. 1. Прикріплювати, прив'язувати кого-, що-небудь до когось, чогось. Притикали, Серп'ягу до сухого дуба (Сл. Б. Грінченка); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
2. притинати — ПРИТИНАТИ, аю, аєш, недок., ПРИТЯТИ, тну, тнеш, док., перех., рідко. 1. Прикріплювати, прив’язувати кого-, що-небудь до когось, чогось. Притипали Серп’ягу до сухого дуба (Словник Грінченка); Колоду він добре притнув до себе (Василь Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах
3. притинати — Притина́ти, -наю, -єш сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово.  Словник української мови Грінченка