Великий тлумачний словник сучасної мови

притир

прити́р

-а, ч., тех.

Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. притир — прити́р іменник чоловічого роду інструмент  Орфографічний словник української мови
  2. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (Токарна справа.., 1957, 153).  Словник української мови в 11 томах