притир

прити́р

іменник чоловічого роду

інструмент

Значення в інших словниках

1. притир — -а, ч., тех. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (Токарна справа.., 1957, 153).  Словник української мови в 11 томах