Словник української мови в 11 томах

притир

ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.

Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (Токарна справа.., 1957, 153).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. притир — прити́р іменник чоловічого роду інструмент  Орфографічний словник української мови
  2. притир — -а, ч., тех. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притир — ПРИТИ́Р, а, ч., техн. Інструмент, яким притирають одну до одної деталі. Притирка зовнішніх циліндричних поверхонь провадиться за допомогою притира (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах