причинений
ПРИЧИ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до причини́ти¹.
Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною (Леся Українка);
Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)