пробубніти
ПРОБУБНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без дод.
Те саме, що пробубоні́ти.
– Йой, а я тебе й не побачила. Ти чого йдеш по снігу? – Так мені коротша дорога, – пробубнів [Василько] під ніс (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)ПРОБУБНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що і без дод.
Те саме, що пробубоні́ти.
– Йой, а я тебе й не побачила. Ти чого йдеш по снігу? – Так мені коротша дорога, – пробубнів [Василько] під ніс (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)