пробігтися
ПРОБІ́ГТИСЯ, біжу́ся, біжи́шся, док., розм.
1. Розім'ятися бігом.
Максим якийсь час ходив по піску туди й сюди .. Пробігся. Раптом став на руки, вигнувся (Д. Ткач);
Сідай верхи на одного коня і трохи проїдь у степ по сніжку, хай пробіжаться, а то застоялись!.. (С. Олійник);
// Бігти якийсь час.
– А бач, таки й догнала нас, хоч трохи й пробіглась, – сказав Михалчевський (І. Нечуй-Левицький).
2. Швидкими рухами пальців легко торкнутися чого-небудь.
Горбов тонкими пальцями якось легко, немов піаніст по клавішах, пробігся по всіх видутих на сухій Пакришневій спині хребцях (Ю. Збанацький);
Надія вправними пальцями кілька разів пробіглася по нових, що не були в користуванні, грошових знаках (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)