прогин
ПРОГИ́Н, у, ч.
1. Дія за знач. прогну́ти, прогина́ти.
Прогин спини;
Прогин крокви.
2. Увігнуте місце.
Під час навивки дротові надається попереднє натягнення. Це сприяє зменшенню прогинів (з наук.-попул. літ.).
3. Западина в земній корі, що утворилася внаслідок тектонічних рухів.
Нафтові родовища Передкарпатського прогину в більшості є одночасно й родовищами природного горючого газу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)