Значення в інших словниках
-
прогин —
ПРОГИН – ПРОГІН Прогин, -у. Прогинання; угнуте місце: прогин спини, прогин дна. Прогін, -гону. Проганяння; дорога, якою гонять худобу; ділянка шляху між станціями; проміжок, проріз тощо.
Літературне слововживання
-
прогин —
див. вигин
Словник синонімів Вусика
-
прогин —
-у, ч. 1》 Дія за знач. прогнути, прогинати. Прогин спини. Прогин крокви. 2》 Увігнуте місце. Стріла прогину — максимальне зміщення осі стержня, зігнутого зовнішнім навантаженням, у напрямі, перпендикулярному до осі. 3》 Западина у земній корі, що утворилася внаслідок тектонічних рухів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прогин —
ПРОГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. прогну́ти, прогина́ти. Прогин спини; Прогин крокви. 2. Увігнуте місце. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення. Це сприяє зменшенню прогинів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
прогин —
ПРОГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. прогну́ти, прогина́ти. Прогин спини; Прогин крокви. 2. Увігнуте місце. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення. Це сприяє зменшенню прогинів (Наука.., 2, 1955, 10).
Словник української мови в 11 томах