пустирище

ПУСТИРИ́ЩЕ, а, с., розм.

Те саме, що пусти́р.

– У тебе ж мати яка трудівниця. В неї на таких пустирищах виноград росте, де ні в кого не ріс (О. Гончар);

Неслись [танки] піщаним пустирищем до невеличкого ліска (Ю. Бедзик);

За селом, яке має стати згодом містечком,тна пустирищі, серед полів дзеленчить газово-нагнітальна станція (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. пустирище — пустири́ще іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустирище — -а, с., розм. Те саме, що пустир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пустирище — ПУСТИ́Р (незаселена, незабудована ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУ́СТИЩЕ, ПУСТИРИ́ЩЕ розм., ПУСТИ́НЯ діал. Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (М. Шеремет); Садили ці крислаті деревця на пустці (В.  Словник синонімів української мови