рало
РА́ЛО, а, с., іст.
1. Примітивне знаряддя для оранки землі.
Поширення землеробства привело до виникнення рала – первісного знаряддя для оранки (з навч. літ.);
– Я йому для того музею дерев'яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталося (В. Кучер);
* У порівн. Чобітьми, як ралом, проскородив Він кордони чотирьох держав (Т. Масенко).
2. У стародавній Русі – одиниця оподаткування.
Словник української мови (СУМ-20)