речовий

РЕЧОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до річ¹.

Речовий ринок;

// У якому зберігаються і видаються речі.

В роті ніхто не знав, що, коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці – все на нього було завелике (Григорій Тютюнник);

// Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей.

Власник лотерейного білета, на який припав речовий виграш, може, за своїм бажанням, одержати вартість речового виграшу готівкою (з газ.);

За характером знахідок київські скарби поділяються на речові й монетні. Перші, як правило, складаються із давньоруських ювелірних речей і предметів іноземного походження (з газ.).

2. філос. Пов'язаний з матерією; фізичний.

Пафос його [П. Тичини] образів – у розкритті краси реального речового світу, у передачі прекрасної гармонії його звуків і фарб (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. речовий — речови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. речовий — [реичовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і  Орфоепічний словник української мови
3. речовий — -а, -е. 1》 Прикм. до річ I. || Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей. Речова книжка — книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням, взуттям, білизною і т. ін. Речове значення слова лінгв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. речовий — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.  Словник синонімів української мови
5. речовий — Рече́вий і речови́й, -ва́, -ве́ речови́й і рече́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Відділ речового постачання; // В якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт...  Словник української мови в 11 томах