рубіновий
РУБІ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до рубі́н.
В їдальні на стіні у нього з'явився дорогий годинник з боєм, з вільним анкерним ходом на одинадцяти рубінових камнях (І. Сенченко);
З сережок рубіновим сяєвом ллє, На зморщеній шиї – брильянтне [брильянтове] кольє (С. Воскрекасенко);
// Зробл. з рубіна, рубінів; з рубіном, рубінами.
Зразу ж після того, як перестане працювати підсвічуюча лампа, рубіновий стержень спалахує червоним світлом (з наук.-попул. літ.);
Рубінові зорі знову сяяли над стрімкими вежами (В. Кучер).
2. Кольору рубіна; червоний.
Вікна всіх поверхів тут були цілі і червонились рубіновими блискавками (О. Гончар);
Він [голова] говорив довго, тримаючи в руці високий келих з рубіновим напитком [напоєм] (Р. Іваничук);
Дивлячись на кривавий, рубіновий захід, Мамед Сагізбаєв сказав: – Буде вітер!.. (О. Донченко);
Ботанічний сад палав рубіновим, червоним, багряним, оранжевим, пурпуровим, зеленкуватим і жовтим листям (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)