свічкогас

СВІЧКОГА́С, а, ч.

Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.

Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний);

Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. свічкогас — свічкога́с іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. свічкогас — -а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб.  Словник української мови в 11 томах