свічкогас —
-а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
свічкогас —
СВІЧКОГА́С, а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний); Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
свічкогас —
СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб.
Словник української мови в 11 томах