Великий тлумачний словник сучасної мови

свічкогас

свічкога́с

-а, ч.

Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. свічкогас — свічкога́с іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (П. Загребельний); Дядько Трохим врятував нашого свічкогаса, але ні срібла-золота, ні паперових грошей від нього не дочекався (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. свічкогас — СВІЧКОГА́С, а, ч., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок. Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси (Загреб.  Словник української мови в 11 томах