сколотини
СКОЛО́ТИНИ, тин, мн.
Побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла з вершків, сметани; маслянка.
Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, та запивши сколотинами.., витягли [хорунженко з панотцем] самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко);
У хаті пахло .. молоком і свіжими сколотинами (М. Рудь);
Після закінчення сколочування вершків бочку [масловиготовлювача] зупиняють і через кран випускають сколотини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)