спокусниця
СПОКУ́СНИЦЯ, і, ж.
Жін. до споку́сник.
– Причепилась спокусниця до спокусниці. Еге, так? Одна одну спокушає (І. Нечуй-Левицький);
Не шкодував [граф Потоцький] ні людей, ні грошей .. заради примхи красуні Софії, зрадливої жінки і спокусниці пасинка (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)