спровокований

СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спровокува́ти.

Ціле покоління підлітків та молоді спровоковане.., силоміць змушене не про інтелект і професійні здібності дбати, а про те, як легко й спритно стати “бізнесменами” (з газ.);

// спровоко́вано, безос. пред.

Вчорашню атаку і справді було спровоковано (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. спровокований — спровоко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спровокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спровокувати. || спровоковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спровокований — Спровоко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спровокува́ти. Був повстав спровокований петлюрівцями Ніжинський полк. Щорс особисто обеззброїв його (Десняк, II, 1955, 500); Того ж дня з Глинська повернулася Рузя, її одіслали, щоб поховала Джуру...  Словник української мови в 11 томах