Великий тлумачний словник сучасної мови

спровокований

спровоко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спровокувати.

|| спровоковано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спровокований — спровоко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спровокува́ти. Ціле покоління підлітків та молоді спровоковане.., силоміць змушене не про інтелект і професійні здібності дбати, а про те, як легко й спритно стати “бізнесменами” (з газ.); // спровоко́вано, безос.  Словник української мови у 20 томах
  3. спровокований — Спровоко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спровокований — СПРОВОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спровокува́ти. Був повстав спровокований петлюрівцями Ніжинський полк. Щорс особисто обеззброїв його (Десняк, II, 1955, 500); Того ж дня з Глинська повернулася Рузя, її одіслали, щоб поховала Джуру...  Словник української мови в 11 томах