спустошливий

СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е.

Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний.

Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд, які вторглись зі сходу і були розгромлені на території Русі (з публіц. літ.);

Зашумлять тисячокілометровими смугами молоді ліси і стануть на дорозі спустошливим вітрам (з газ.);

* Образно. – Цікаво, чи будуть ревнувати при комунізмі? – якось думала Зоя .. – Чи припиняться коли-небудь оці спустошливі усобиці людських почуттів? (О. Гончар);

// Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.

Війна лишила свої спустошливі сліди і в Озерному. Багате господарство було зруйноване (П. Оровецький).

Значення в інших словниках

1. спустошливий — (дія якого викликала велике винищення чогось) руйнівний, спустошувальний, винищувальний.  Словник синонімів Полюги
2. спустошливий — спусто́шливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. спустошливий — Руйнівний, РУЇННИЙ, смертоносний, плюдрувальний, о. призначений спустошити, спустошливої дії; спустошувальний.  Словник синонімів Караванського
4. спустошливий — -а, -е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спустошливий — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)...  Словник синонімів української мови
6. спустошливий — СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд...  Словник української мови в 11 томах