спустошливий

СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний.

Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд, які вторглись зі сходу і були розгромлені на території Русі (Ком. Укр., 5, 1967, 62);

Зашумлять тисячокілометровими смугами молоді ліси і стануть на дорозі спустошливим вітрам (Рад. Укр., 3.ІІІ 1949, 1);

*Образно. — Цікаво, чи будуть ревнувати при комунізмі? — якось думала Зоя.. — Чи припиняться коли-небудь оці спустошливі усобиці людських почуттів? (Гончар, Дорога.., 1953, 11);

// Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.

Війна лишила свої спустошливі сліди і в Озерному. Багате господарство було зруйноване (Оров., Зел, повінь, 1961, 5).

Значення в інших словниках

1. спустошливий — (дія якого викликала велике винищення чогось) руйнівний, спустошувальний, винищувальний.  Словник синонімів Полюги
2. спустошливий — спусто́шливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. спустошливий — Руйнівний, РУЇННИЙ, смертоносний, плюдрувальний, о. призначений спустошити, спустошливої дії; спустошувальний.  Словник синонімів Караванського
4. спустошливий — -а, -е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спустошливий — СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд...  Словник української мови у 20 томах
6. спустошливий — ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)...  Словник синонімів української мови