(дія якого викликала велике винищення чогось) руйнівний, спустошувальний, винищувальний.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
спустошливий —
спусто́шливий прикметник
Орфографічний словник української мови
спустошливий —
Руйнівний, РУЇННИЙ, смертоносний, плюдрувальний, о. призначений спустошити, спустошливої дії; спустошувальний.
Словник синонімів Караванського
спустошливий —
-а, -е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спустошливий —
СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд...
Словник української мови у 20 томах
спустошливий —
ВИНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про стихійні лиха, воєнні дії — який несе з собою винищення кого-, чого-небудь), СПУСТО́ШЛИВИЙ, СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ. Немає в людей зараз більшого прагнення, ніж відвернути від людства загрозу нової винищувальної війни (з газети)...
Словник синонімів української мови
спустошливий —
СПУСТО́ШЛИВИЙ, а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. Відіграючи велику роль у міжнародному житті, давньоруська держава врятувала Західну Європу від спустошливої навали тюркських орд...
Словник української мови в 11 томах