співуче
СПІВУ́ЧЕ.
Присл. до співу́чий 2.
Голос його бринів ласкаво й співуче (З. Тулуб);
Під ногами співуче подзвонюють молоді крижинки, потріскує шершавий сніг (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)СПІВУ́ЧЕ.
Присл. до співу́чий 2.
Голос його бринів ласкаво й співуче (З. Тулуб);
Під ногами співуче подзвонюють молоді крижинки, потріскує шершавий сніг (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)