стрішка
СТРІ́ШКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до стрі́ха.
Спішку, спішку! Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть (прислів'я);
Ой стояла дівчинонька під новою стрішкой [стрішкою]. Та вабила козаченька волоським горішком (з народної пісні);
* Образно. Здивовано зводить [Іван] .. над очима стрішки білих брів (Ю. Збанацький);
* У порівн. Був він босий, давно не стрижений, з кучмою русявого чуба, що стрішкою спадав на лоб і потилицю (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)