сьомий
СЬО́МИЙ, а, е.
Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику сім.
Сонце злізло височенько, Уже час сьомий ранку був (І. Котляревський);
Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць (Т. Шевченко);
Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідси керував огнем (О. Гончар);
// у знач. ім. сьо́ма, мої, ж. Година, яка наступає після шостої.
О сьомій рано я вже над Черемошем. Черемош сонний і тихий (Г. Хоткевич);
На початку сьомої Ганна знову зібралася до Марка (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)