темниченька

ТЕМНИ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до темни́ця.

А князь того не знав, бо якби знав, то і в темницю дочку завдав би... Он завдав би у темниченьку Свою дочку-єдиниченьку (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. темниченька — темни́ченька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. темниченька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до темниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. темниченька — Темниця, -ці ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230.  Словник української мови Грінченка