тріпатися
ТРІПА́ТИСЯ, а́ється, недок.
Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря.
Да й страшна ж вона була! Без хустки, сиві коси тріпаються по плечах (Марко Вовчок);
Біла корогва на щоглі тріпалась в повітрі, поблискуючи до сонця (М. Коцюбинський);
Бігаючи по канцелярії, робив панотець такий вітер, що аж папери тріпалися на бюрку (Л. Мартович).
ТРІ́ПАТИСЯ, трі́паюся, трі́паєшся, недок.
1. Судорожно смикатися, битися.
– Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця (П. Грабовський);
Біля її [баби] ніг стояв кошик, у якому тріпалася зв'язана курка (Григорій Тютюнник);
* Образно. Щоки в неї горіли, в грудях тріпалося прикре почуття несповпеного обов'язку... (М. Коцюбинський);
// Конвульсивно здригатися всім тілом.
Риба блищала проти місяця білою, як срібло, лускою, тріпалась, побивалась в сітці (І. Нечуй-Левицький);
– Дмитрику, ріднесенький – шос-єс наробив?! – кричала. Кричала .. і тріпалася на постелі, розривалася в сухих риданнях... (Г. Хоткевич);
* Образно. Довгий човен тріпавсь перед її очима на воді, як велика риба (М. Коцюбинський);
// Ширяти, рвучко махати крилами в повітрі.
Шуліки тріпались уже в височині, В траві гарячої шукаючи поживи (М. Рильський);
// Коливатися, тріпотіти (про крила птахів, метеликів і т. ін.).
Серед білих наметів її [кашки] тріпались крильця синіх метеликів (М. Коцюбинський);
І кожного року з гніздечка вилітатиме нове покоління, нові крильця будуть тріпатися в чистому, прозорому .. повітрі (Григорій Тютюнник);
// Посилено, прискорено битися (про серце).
В неї серце дуже тривожно тріпалось: вона почувала кожний рух його, чула кожне тріпання (І. Нечуй-Левицький);
А Максим лишився сам у боярськім наметі, з серцем, що тріпалось від якоїсь неясної мішанини радості, і тривоги, і надії (І. Франко).
2. тільки 3 ос. Мерехтіти, блимати, нерівно горіти (про полум'я, світло тощо).
Важким холодним сном за хатою спала земля, а високо над нею тріпались зорі, неначе в небесному акваріумі грали золоті рибки (М. Коцюбинський);
Тут ні до чого була мадярова свічка, бо й так було видно, як удень: бронетранспортери палали навпроти вікон. Мерехтливе сяйво тисячами німих крил тріпалося в залі (О. Гончар).
3. заст. Сердитися, гарячитися.
Не тріпайся, а попереду розпитайся, хто винен (Сл. Б. Грінченка);
Не тріпайся, Октаве, не тріпайся, не вводь мою душу в тяжкі гріхи (М. Стельмах).
4. Пас. до трі́пати 3.
Словник української мови (СУМ-20)