тюленник ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках тюленник — тюле́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови тюленник — -а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1). Словник української мови в 11 томах