Словник української мови в 11 томах

тюленник

ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тюленник — тюле́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1).  Словник української мови у 20 томах
  3. тюленник — -а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови