умілиця
УМІ́ЛИЦЯ (ВМІ́ЛИЦЯ), і, ж.
Жін. до умі́лець.
Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)УМІ́ЛИЦЯ (ВМІ́ЛИЦЯ), і, ж.
Жін. до умі́лець.
Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)