ураджений
УРА́ДЖЕНИЙ (ВРА́ДЖЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ура́дити;
// ура́джено, безос. пред.
[Яким:] Ураджено послати попереду в степ дванадцять тисяч війська (Б. Грінченко);
Було враджено між мною й обома матерями, що просто з церкви я заберу свою жінку в свою хату (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)